Україна перед 1648 роком

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ [UA]| ИСТОРИЯ УКРАИНЫ [RU
БИОГРАФИИ




COUNT





 

Україна перед 1648 роком.

У кінці 16 століття на Україні начились казацко - селянські повстання проти соціальних, економічних і національних утисків польської влади. Перше повстання, очолюване гетьманом запорізьких козаків Криштофом Косинским, відбулося в 1591 - 1593 роках на Київщині й Волыне, однак закінчилося поразкою повсталих під П'ятою біля Житомира.

Друге повстання, під керівництвом Северіна Наливайка , придбало ще більший розмах і охопило майже всі українські землі. Повернувшись із походу проти турків у Молдавії (1594 - 1595), Наливайко виступив проти польської влади на Україні. До його козацьких загонів приєдналися селяни й міщани, а також реєстрові козаки на чолі з гетьманом Григорієм Лободойи полковником Матвієм Шаулой . Повстання почалося на Поділля, повстанці захопили Брацлав, Гусятин , Бар, Канів, Черкаси, перейшли на Волинь і в Галичину, де захопили Луцьк, а потім - у Білорусії - Слуцк, Могильов на Дніпру. Польський уряд наказало придушити повстання коронному гетьманові С. Жолкевскому , війська якого понесли важкі втрати біля Білої Церкви й в урочище Гострий камінь. Повстанці відійшли на Лівобережжя , де, потрапивши в оточення недалеко від міста Лубень , були жорстоко знищені, а виданий Наливайко після жорстоких катувань був страчений в 1597 році у Варшаві. Наливайко приписуют проект створення окремої козацької держави між Днестом і Бугом.

На початку 17 століття загальне невдоволення українського населення підсилилася й боротьба за рівні права тривала. Тим більше, що ситуація для цього була сприятливою. Польщі була необхідна допомога козаків у боротьбі проти Молдавії, Туреччини, Швеції й у першу чергу проти Московии. У цей час на чолі козаків з'явився досвідчений політичний , військовий і культурний діяч Петро Конашевич Сагайдачний . Разом із запорожцями він прославився вдалими походами проти турків і татар, коли були захоплені кілька міст у Криму й Малій Азії ( Каффа - Феодосія, Перекоп), походами на Константинополь (1607 - 1617). Успіхи Сагайдачного дозволили йому зайняти почесне місце в антитурецькій Лізі Міліції Християнства із центром у Західній Європі. Як гетьман (1614 - 1622) Сагайдачний првел реформу козацтва, перетворивши з його тимчасових партизанських формувань у регулярну армію. У козацьке військо була уведена порядок, ієрархія й дисципліна. Число війська збільшилося до 40 тисяч чоловік. Із сугубо військової формамии Сагайдачний транформировал козацтво в політичне формування з державними цілями. Він активно співробітничав з міщанами й культурними діячами України. Сагайдачний переніс столицю козацтва в Київ. Разом з усім військом Запорізьким він записався в 1618 році в Київське Богоявленское братерство. В 1620 році за підтримкою Сагайдачного патріарх Теофан відновив православну єпархію, освятивши на пост митрополита Іова Борецкого й ще чотирьох єпископів для Київської митрополії. Відносно Польщі Сагайдачний проводив помірну політику. Він допомагав королевичеві Владиславу в 1618 році в його облозі Москви, а в 1621 році разом з польським військом зупинив під Хотином настання турецького султана на Центральну Європу. Польща використала допомогу козаків, однак не виконала їхніх вимог. Більше того , після Хотинской битви з реєстру були виписані багато козаків.

Після смерті Сагайдачного в 1622 році серед козаків були дві тенденції: одні хотіли знайти компроміс із польським урядом, інші вимагали продовження збройної боротьби. Гетьман Михайло Дорошенко (1623 - 1628) намагався вести переговори з польським урядом і організовував морські походи проти турків і татар. Польща намагалася цьому перешкодити, і в 1625 році відбулося зіткнення між вільним Запорізьким військом і польським військом у Курукового озера біля Кременьчуга. Після цієї битви був укладений компромісний договір по якому реєстр состовлял 6.000 чіл, що повстали козакам даровалась амністія. Однак в 1630 році спалахнуло нове козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем - Трясило . Головні бої відбулися під Переяславом, після чого польський гетьман Конецпольский провів переговори й збільшив реєстр до 8.000 чоловік. Гетьман реєстрових козак Іван Петражевский навіть вимагав, щоб козаків допускали в польський сейм, як окреме лицарський стан.

На сеймі у Варшаві в 1632 році була визнана православна церква, православним було дозволено мати свою єпархію. Київським митрополитом, якого визнала польська влада , був вибраний Петро Могила. Новий митрополит провів ряд реформ, які дали можливість розвиватися православної церкви, а разом з нею й українській освіті й культурі. Він був засновником Могилянской Колегії (1632), що з 1700 року була перетворена в Киево - Могилянскую Академію - важливий освітній і культурний центр України й всієї Східної Європи.

Новий польський король Владислав 4 ставився до українців краще. Він хотів, щоб козаки допомогли йому зайняти московський престол. Але, тому що це йому не вдалося, він відмовився від тих обіцянок, які дав до цього козакам. Багато козаків тепер повинні були возращаться до польських поміщиків, і, тому вони тікали в Запорізьку Січ. Щоб їх зупинити, польський уряд побудувало в 1635 році замок у Кодакі, однак козаки на чолі з гетьманом Іваном Сулимой зруйнували його .

В 1637 році спалахнуло нове повстання - під керівництвом Павла Павлюка . У битві під Кумейками козаки були розбиті й були змушені прийняти принизливі умови. Однак в 1638 році спалахнуло нове повстання на Лівобережжя . На чолі його стояли Дмитро Гуня і Яків Острянин - Остряница . Після запеклих боїв повстання все- таки закінчилося невдачею (козаки були змушені здатися під Старцем). Після цього польський уряд обмежив число реєстрових козак шістьома тисячами, полкову старшину призначало тепер польський уряд, а вище командування козаків тепер було тільки з польських шляхтичів. Настав період тимчасового затишку, що поляки сприйняли як перемогу. Але так тривало лише десять років, до 1648 року.

Зміст підручника по історії України

.:· Самые важные учебники и рефераты про ИСТОРИЮ УКРАИНЫ (с)
Даты, хронология событий, рефераты по истории Украины, учебник по историй украины, Сайт про историю Украины